Петрушка
У культурі відомо два різновиди петрушки: коренева і листкова. Сорти петрушки кореневої формують потовщені, веретеноподібні, слабкорозгалужені коренеплоди і відносно невелику розетку листків. Як товарну продукцію у неї використовують коренеплоди і листки. Сорти листкової петрушки формують сильно розгалужену кореневу систему, непридатну для кулінарії, і велику розетку листків, які є основною продуктивною частиною рослини.
Щоб забезпечити конвеєрне надходження петрушки, насіння висівають у три строки, а також виганяють зелень у парниках, теплицях і кімнатах. На городі для одержання зелені петрушки пізно восени (кінець жовтня - листопад) і рано навесні (друга половина квітня - травень) насіння висівають влітку (у першій декаді серпня). За таких строків сівби рослини до замерзання ґрунту утворюють 5-6 листків висотою до 30-40 см і коренеплоди - 1,0-1,5 см завтовшки. Перед замерзанням ґрунту (наприкінці жовтня - у листопаді) листки можна зрізувати і використовувати за призначенням. Коренеплоди від такого строку сівби у ґрунті добре зимують і навесні слідом за розмерзанням ґрунту починають відростати. Посіви петрушки рано навесні по мерзлоталому ґрунті підживлюють азотними добривами (0,1-0,2 кг аміачної селітри на 10 м.кв.), а коли ґрунт достигне - розпушують міжряддя.
Щоб прискорити надходження зелені на 10-15 днів, посіви вкривають поліетиленовою плівкою. На початку збирання врожаю на продовольчі цілі використовують листки і коренеплоди. Через 10-20 днів після відростання листків (утворення розетки) рослини починають формувати квітконосні стебла, коренеплоди дерев'яніють і стають непридатними для використання.
Для пізнішого надходження врожаю (у другій половині червня) насіння петрушки висівають під зиму, як моркву. Для літньо-осіннього використання і зберігання коренеплодів у зимовий період петрушку сіють рано навесні (як тільки можна вийти на город і обробляти ґрунт). У разі запізнення з сівбою знижується польова схожість насіння і сходи, як правило, бувають строкатими і зрідженими.
При вирощуванні петрушки на пучкову продукцію і зелень насіння доцільно висівати широкосмуговим способом. Норма висіву при висіванні влітку і під зиму - 0,7-0,8 г/м.кв., рано навесні - 0,4-0,5 г/м.кв.. Для одержання коренеплодів застосовують широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 30-45 см. Норма висіву насіння - 0,2-0,3 г/м.кв..
Насіння петрушки дуже дрібне, отже поверхня ґрунту до сівби повинна бути старанно розпушеною і достатньо зволоженою. Якщо вона недостатньо вирівняна, а ґрунт недостатньо розпушений, польова схожість насіння знижується, а сходи будуть зріджені і строкаті. За сівби в недостатньо зволожений ґрунт сходи з'являються на 10-20 днів пізніше, посіви зріджуються. Враховуючи це насіння петрушки за підзимової сівби слід висівати на глибину 0,5-1,0 см, ранньовесняної - 1-2 і літньої - 2-3 см. Під час ранньовесняної і літньої сівби площу до і після висівання насіння ущільнюють котком або дошкою. Влітку насіння краще висівати після дощу, а слідом за ущільненням верхній шар ґрунту на 1,0-1,5 см розпушити граблями. На літніх посівах ефективним є мульчування рядків перегноєм, торфом, поліетиленовою плівкою або іншими матеріалами.
Ґрунтову кірку на посівах петрушки руйнують граблями. Коли сім'ядолі петрушки досягають поверхні ґрунту, ґрунтову кірку руйнують за допомогою коткування (краще котком з набитими цвяхами). При цьому ефективним є поливання грядки у вечірні години. Деякі городники висівають насіння петрушки разом з маячною культурою (редиска, салат). Кількість насіння маячної культури не повинна перевищувати 2-3%. Після з'явлення сходів маячної культури міжряддя розпушують, внаслідок чого руйнується ґрунтова кірка і поліпшується доступ повітря до паростків петрушки. Наступний догляд за рослинами такий самий, як і за морквою.
На підзимових посівах петрушку на пучкову продукцію починають збирати у фазі 5-6 листків, коли діаметр коренеплодів досягне 0,5-1,0 см. На таких посівах рослини можна залишити для дво-, триразового зрізування зелені та одержання коренеплодів. Рослини петрушки ранньо-весняного строку сівби можна використати для одержання пучкової зелені в літній і великих коренеплодів - в осінній період. Щоб мати зелень влітку, виділяють частину грядки і з неї збирають рослини у пучковій стиглості або протягом літнього періоду 2-3 рази зрізують листки. Вперше це роблять, коли їх довжина досягає 15-20 см і більше, вдруге і втретє -через 35-40 днів. Зрізують листки на висоті 1-2 см від поверхні ґрунту так, щоб не пошкодити центральної бруньки. При цьому рослини до осені формують дрібні коренеплоди, які використовують для вигонки зелені в парниках, теплицях, на вікнах. Рослини, на яких листків не зрізують, формують великі коренеплоди. Їх збирають пізно восени і використовують за призначенням. Зрізані зелені листки зв'язують у пучки і також використовують за призначенням.
Зберігають коренеплоди петрушки так само, як і моркви. Свіжозрізані зелені листки петрушки можна зберігати до 2-3 місяців. Для цього їх вміщують у поліетиленові пакети з товщиною плівки 30-60 мк за умови, щоб на листках не було вологи.
Щоб забезпечити конвеєрне надходження петрушки, насіння висівають у три строки, а також виганяють зелень у парниках, теплицях і кімнатах. На городі для одержання зелені петрушки пізно восени (кінець жовтня - листопад) і рано навесні (друга половина квітня - травень) насіння висівають влітку (у першій декаді серпня). За таких строків сівби рослини до замерзання ґрунту утворюють 5-6 листків висотою до 30-40 см і коренеплоди - 1,0-1,5 см завтовшки. Перед замерзанням ґрунту (наприкінці жовтня - у листопаді) листки можна зрізувати і використовувати за призначенням. Коренеплоди від такого строку сівби у ґрунті добре зимують і навесні слідом за розмерзанням ґрунту починають відростати. Посіви петрушки рано навесні по мерзлоталому ґрунті підживлюють азотними добривами (0,1-0,2 кг аміачної селітри на 10 м.кв.), а коли ґрунт достигне - розпушують міжряддя.
Щоб прискорити надходження зелені на 10-15 днів, посіви вкривають поліетиленовою плівкою. На початку збирання врожаю на продовольчі цілі використовують листки і коренеплоди. Через 10-20 днів після відростання листків (утворення розетки) рослини починають формувати квітконосні стебла, коренеплоди дерев'яніють і стають непридатними для використання.
Для пізнішого надходження врожаю (у другій половині червня) насіння петрушки висівають під зиму, як моркву. Для літньо-осіннього використання і зберігання коренеплодів у зимовий період петрушку сіють рано навесні (як тільки можна вийти на город і обробляти ґрунт). У разі запізнення з сівбою знижується польова схожість насіння і сходи, як правило, бувають строкатими і зрідженими.
При вирощуванні петрушки на пучкову продукцію і зелень насіння доцільно висівати широкосмуговим способом. Норма висіву при висіванні влітку і під зиму - 0,7-0,8 г/м.кв., рано навесні - 0,4-0,5 г/м.кв.. Для одержання коренеплодів застосовують широкорядний спосіб сівби з шириною міжрядь 30-45 см. Норма висіву насіння - 0,2-0,3 г/м.кв..
Насіння петрушки дуже дрібне, отже поверхня ґрунту до сівби повинна бути старанно розпушеною і достатньо зволоженою. Якщо вона недостатньо вирівняна, а ґрунт недостатньо розпушений, польова схожість насіння знижується, а сходи будуть зріджені і строкаті. За сівби в недостатньо зволожений ґрунт сходи з'являються на 10-20 днів пізніше, посіви зріджуються. Враховуючи це насіння петрушки за підзимової сівби слід висівати на глибину 0,5-1,0 см, ранньовесняної - 1-2 і літньої - 2-3 см. Під час ранньовесняної і літньої сівби площу до і після висівання насіння ущільнюють котком або дошкою. Влітку насіння краще висівати після дощу, а слідом за ущільненням верхній шар ґрунту на 1,0-1,5 см розпушити граблями. На літніх посівах ефективним є мульчування рядків перегноєм, торфом, поліетиленовою плівкою або іншими матеріалами.
Ґрунтову кірку на посівах петрушки руйнують граблями. Коли сім'ядолі петрушки досягають поверхні ґрунту, ґрунтову кірку руйнують за допомогою коткування (краще котком з набитими цвяхами). При цьому ефективним є поливання грядки у вечірні години. Деякі городники висівають насіння петрушки разом з маячною культурою (редиска, салат). Кількість насіння маячної культури не повинна перевищувати 2-3%. Після з'явлення сходів маячної культури міжряддя розпушують, внаслідок чого руйнується ґрунтова кірка і поліпшується доступ повітря до паростків петрушки. Наступний догляд за рослинами такий самий, як і за морквою.
На підзимових посівах петрушку на пучкову продукцію починають збирати у фазі 5-6 листків, коли діаметр коренеплодів досягне 0,5-1,0 см. На таких посівах рослини можна залишити для дво-, триразового зрізування зелені та одержання коренеплодів. Рослини петрушки ранньо-весняного строку сівби можна використати для одержання пучкової зелені в літній і великих коренеплодів - в осінній період. Щоб мати зелень влітку, виділяють частину грядки і з неї збирають рослини у пучковій стиглості або протягом літнього періоду 2-3 рази зрізують листки. Вперше це роблять, коли їх довжина досягає 15-20 см і більше, вдруге і втретє -через 35-40 днів. Зрізують листки на висоті 1-2 см від поверхні ґрунту так, щоб не пошкодити центральної бруньки. При цьому рослини до осені формують дрібні коренеплоди, які використовують для вигонки зелені в парниках, теплицях, на вікнах. Рослини, на яких листків не зрізують, формують великі коренеплоди. Їх збирають пізно восени і використовують за призначенням. Зрізані зелені листки зв'язують у пучки і також використовують за призначенням.
Зберігають коренеплоди петрушки так само, як і моркви. Свіжозрізані зелені листки петрушки можна зберігати до 2-3 місяців. Для цього їх вміщують у поліетиленові пакети з товщиною плівки 30-60 мк за умови, щоб на листках не було вологи.
