| Часник
У виробництві розрізняють два підвиди часнику: стрілкуючий і нестрілкуючий. Стрілкуючий утворює цибулину в ґрунті, листки і квітконосне стебло (стрілку), що закінчується зонтиком, у якому формуються повітряні цибулини. Нестрілкуючий утворює цибулину і листки. Розрізняють також озиму і яру форми часнику. Сорти ярого відрізняються високою лежкістю - цибулини їх зберігаються до нового врожаю.
Листки у часнику лінійні, зелені з восковим нальотом або без нього. Цибулина складається з 4-30 зубків (у стрілкуючих сортів менше, ніж у нестрілкуючих). Зубки у стрілкуючих сортів розміщуються по колу і мають спільні покривні луски, у нестрілкуючого є ще й групові луски, які обгортають 2-5 зубків. Кожний зубок вкритий сухою лускою. Середня маса цибулин - 25-50 г і більше. Розмножують часник вегетативним способом: нестрілкуючий - зубками, стрілкуючий - зубками і повітряними цибулинами. Повітряні цибулини мають тривалий період спокою. За підзимової або ранньовесняної сівби з них виростає однозубка (сіянка) - якісний садивний матеріал. Якщо зберігати повітряні цибулини протягом року і висіяти їх 1-5 липня, до осені рослини утворюють 5-7 листків, а після перезимівлі розвиваються так, як із зубків. Слід зазначити, що здоровий садивний матеріал часнику (особливо стійкий до нематоди) можна одержати тільки з повітряних цибулин.
Вирощування часнику із зубків і однозубки.
Часник дуже вимогливий до родючості і вологості ґрунту. Тому, готуючи ґрунт під часник, вносять 6-10 кг/м.кв. перегною і мінеральні добрива в таких нормах, як під цибулю. За 4-5 днів до висаджування цибулини часнику лущать. Вилущені раніше зубки уражуються хворобами і втрачають схожість. У нестрілкуючих сортів часнику на насіння використовують тільки великі зубки. Зубки і однозубки масою до 1 г висаджувати не слід, оскільки з них формуються дрібні однозубкові цибулини.
Озимі сорти часнику в районах Прикарпаття і Полісся найдоцільніше висаджувати в першій половині жовтня, а в південніших районах і Закарпатті - на 5-10 днів пізніше. За таких строків висаджування зубки і однозубки восени добре укорінюються і взимку не вимерзають. Глибина садіння 6-8 см. У разі мілкішого садіння і в більш пізні строки корінці погано заглиблюються у холодний ґрунт, виносять зубки на поверхню і вони вимерзають. Перед замерзанням ґрунту засаджену площу вкривають перегноєм (5-7 см), листям, мервлястою соломою тощо.
Ярий часник висаджують рано навесні, як тільки можна вийти на город. Глибина садіння 3-5 см (залежно від розміру зубків). Запізнення з висаджуванням призводить до різкого зниження врожаю. Ярий часник можна висаджувати і восени, у ті самі строки, що й озимий. При осінньому висаджуванні цибулини на 5-10 днів раніше дозрівають.
Часник висаджують на грядки широкорядним (ширина міжрядь 30-45 см) або багатострічковим (ширина між стрічками 45 см, а між радками в стрічці 20 см) способом. У рядку зубки і однозубки розміщують на вадстанні 6-8 см (залежно від їх розміру). Норма висаджування часнику значною мірою залежить від розміру зубків та однозубки і становить від 130 г (маса зубка і однозубки 3 г) до 385 (маса 7 г) на 1 м.кв.. Чим більші зубки і однозубки, тим вища продуктивність рослин.
Навесні сходи озимого часнику з'являються дуже рано (слідом за розмерзанням ґрунту). Якщо посіви восени були вкриті соломою, листям, то в першу чергу знімають мульчу (краще по мерзлоталому ґрунту), і як тільки він розмерзнеться, рослини підживлюють азотними добривами (20-30 г/ м.кв. аміачної селітри). Слідом за цим міжряддя розпушують на 4-6 см. Наступного разу їх слід розпушувати через 8-10 днів, доцільніше після дощу. Глибоко розпушувати міжряддя не рекомендується, оскільки це може призвести до пошкодження кореневої системи.
Для збільшення середньої маси цибулин у стрілкуючих форм часнику на початку утворення виламують стрілки, що прискорює дозрівання цибулин і сприяє збільшенню їх маси на 20-25%. Дальший догляд за рослинами полягає у виполюванні бур'янів у рядках і поливах: у південних районах - 6-7, у Лісостепу - 2-5, а на Поліссі і в західних областях -1-2 залежно від погодних умов року. За 20-25 днів до збирання врожаю поливи припиняють. Це прискорює визрівання цибулин.
Дуже важливо вчасно зібрати часник. Нестрілкуючі сорти збирають під час вилягання несправжнього стебла, а стрілкуючі - при підсиханні нижніх і пожовтінні верхніх листків та на початку розтріскування (до 5%) чохликів суцвіть (якщо стрілок не видаляли). Запізнюватись із збиранням часнику не можна, бо при цьому пошкоджуються покривні луски цибулин і зубки розсипаються, що призводить до значних втрат врожаю і погіршення його якості. Перед збиранням у стрілкуючих сортів зрізують стрілки, зв'язують їх у снопики і розставляють на городі або під навісом для дозрівання. Повітряні цибулини доцільно зберігати необмолоченими на горищах.
Ні в якому разі не можна допускати, щоб у період просушування часник потрапив під дощ, оскільки зволоження його призводить до розтріскування покривних лусок і розсипання зубків. Після просушування (10-15 днів) часник обрізують від листків і корінців і закладають на зберігання або листків не обрізують, а сплітають у вінки. Нестрілкуючі сорти часнику краще зберігаться, ніж стрілкуючі, а ярі - краще, ніж озимі. На зберігання закладають дозрілі і добре висушені цибулини. Оптимальна температура зберігання стрілкуючого часнику мінус 2 - плюс 3°С, нестрілкуючого - О - плюс 3°С, відносна вологість повітря 70-75%. У період зберігання часник повинен добре провітрюватись. Зберігають цибулини у невеликих ящиках. Добре дозрілі і просушені цибулини ярого часнику в такій тарі можна зберігати навіть при температурі 18°С. Невелику кількість часнику рекомендується зберігати в підвішеному стані у вінках і невеликих сітчастих або капронових мішечках у прохолодному, темному і добре провітрюваному місці. Часник можна зберігати також на горищах (як цибулю).
Вирощування однозубки (сіянки).
Щоб мати однозубку, повітряні цибулини висівають восени або рано навесні в такі самі строки, що й зубки. Спосіб сівби широкосмуговий або багатострічковий (як цибулі на сіянку). Норма висіву для ранньовесняної сівби широкосмуговим способом становить 12-38 г/м.кв. залежно від величини повітряних цибулин. Для осінньої і багатострічкової сівби її збільшують на 20-30%. Глибина сівби дрібних цибулин восени - 1-2 см, великих – 2-3 см, навесні - відповідно 2-3 і 3-4 см. При весняній сівбі ґрунт дещо ущільнюють. Догляд за рослинами полягає в розпушуванні міжрядь і виполюванні бур'янів у рядках.
Збирають однозубку на початку вилягання листків. Запізнюватись із збиранням не можна, оскільки листки швидко сохнуть і відмирають, що дуже утруднює вибирання однозубки з ґрунту. Зібрані рослини складають у рядок на городі або під навісом на 10-12 днів. Після цього очищають їх від корінців, листків і закладають на зберігання. Оптимальна температура зберігання 16-18°С, відносна вологість 70-75%. За вищої відносної вологості повітря однозубка починає утворювати корінці (проростати).
Особливості вирощування стрілкуючого часнику з повітряних цибулин з однорічним циклом розвитку
Посіви часнику з повітряних цибулин за однорічного циклу розвитку розміщують повторною культурою після збирання салату, редиски, цвітної та ранньої капусти. Відразу після збирання попередника ґрунт перекопують і грядку до сівби підтримують у чистому від бур'янів і розпушеному стані. Під час перекопування ґрунту або перед сівбою вносять перегній (5-7 кг/м.кв.) і мінеральні добрива (20 г аміачної селітри, 45-50 г суперфосфату і 20-30 г калійної солі на 1 м.кв.). Потім поверхню ґрунту вирівнюють і дещо ущільнюють. Сіють відкаліброваними повітряними цибулинами врожаю попереднього року. Перед сівбою їх протруюють ТМТД (6-8 г/кг).
Для вирощування часнику таким способом строки сівби мають вирішальне значення. Оптимальним з них є 1-5 липня. Тоді до замерзання ґрунту рослини досягають висоти 40-50 см, утворюють 5-7 листків і до 40-50 корінців. За пізнішої сівби рослини в зиму входять слабкорозвиненими, гірше зимують, а наступного року дають нижчі врожаї і багато однозубки. Якщо ґрунт сухий, то перед сівбою грядки поливають (30-40 л/м.кв.). Спосіб сівби такий, як для вирощування часнику із зубків. На 1 м висівають 60-80 повітряних цибулин. Глибина сівби 5-6 см. До і після сівби ґрунт ущільнюють. Восени розпушують міжряддя, поливають (якщо потрібно) та підтримують грядки у чистому від бур'янів стані.
Рано навесні по мерзлоталому ґрунту рослини підживлюють аміачною селітрою (20-30 г/м.кв.). Загущені посіви в рядку проривають на відстані 4-5 см, при цьому виривають слабкорозвинені рослини. Під час проривання рослини краще підрізувати ножем. Після проривання на 1 м рядка має залишитися 18-20 рослин. Дальший догляд за рослинами і збирання врожаю такі самі, як при вирощуванні із зубків.
| |
